Адреса об'єкту:
бульвар Олександрійський, 3 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХІХ ст.
Власник:
територіальна громада Білоцерківської районної ради
Історичні дані про об'єкт:
-
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Місцевого значення
Номер рішення:
№ 67 від 24.04.1990
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Комунальна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХІХ ст.
Власник:
територіальна громада Білоцерківської районної ради
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Незадовільний
Адреса об'єкту:
площа Соборна 8/1 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1843 рік
Власник:
Міністерство освіти і науки України
Історичні дані про об'єкт:
Граф В. К. Браницький підписав акт, яким подарував Білій Церкві садибу із одноповерховою кам'яницею для гімназії та виділив 50 тисяч рублів на будівництво нового приміщення, котра споруджувалася архітектором Я. Вольманом; в будинку викладав композитор і дирегент К.Г.Стеценко; бував видатний державний діяч УРСР О.Л.Погрібняк; навчався діяч революційного руху Л.Варинський та діяч революційного руху М.С.Урицький
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування,Історичний
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Місцевого значення
Номер рішення:
№ 67 від 24.04.1990
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Державна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1843 рік
Власник:
Міністерство освіти і науки України
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
площа Соборна 8/1 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1890 р.
Власник:
Міністерство освіти і науки України
Історичні дані про об'єкт:
-
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Місцевого значення
Номер рішення:
№ 67 від 24.04.1990
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Державна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1890 р.
Власник:
Міністерство освіти і науки України
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
бульвар Олександрійський, 62
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХУІІІ ст. (1788 рік)
Власник:
Національна академія аграрних наук України
Історичні дані про об'єкт:
Склади були збудовані на замовлення Францішека Браницького в 1788 році. У той час вони називались «Владельческим экономическим магазином» чи «хлібним складом», в якому зберігався резервний запас зерна на випадок неврожаю. У магазин засипалось селянське і поміщицьке збіжжя.
Після скасування кріпосництва син Францішека Браницького Владислав вирішив продати магазин під казарми VI саперного батальйону, який прославився в ході оборони Севастополя під час Кримської війни і був розквартирований у Білій Церкві. Військові інженери склали проект під назвою «Приспособление магазина под помещение двух сапёрных рот с прикомандированием к ним учеников батальона школы 60 человек от двух других рот, — всего 300 человек». Проект пройшов усі інстанції і 16 квітня 1869 року був затверджений російським військовим інженером генералом Тотлебеном. Згідно з проектом склади повністю перебудовувались, не враховуючи архітектурних цінностей. З невідомих причин проект не був реалізований, завдяки чому будівля збереглась до наших днів майже в незмінному вигляді. Лише в 1927 році з метою пристосування її під елеваторне господарство дослідно-селекційної станції вона була дещо реконструйована. Нині пам'ятка закрита з боку магістралі житловими будинками, що ускладнює її огляд.
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Національного значення
Номер рішення:
№ 970 від 24.08.1963
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Державна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХУІІІ ст. (1788 рік)
Власник:
Національна академія аграрних наук України
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Незадовільний
Адреса об'єкту:
вулиця шкільна, 11/16 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1843 р.
Власник:
територіальна громада міста Біла Церква
Історичні дані про об'єкт:
Церква була споруджена у 1843 році, кошти на будівництво святині виділила Олександра Браницька.
Після більшовицького перевороту доля храму була схожою з багатьма іншими православними церквами. У період з 1934 до 1942 року храм імені святої рівноапостольної Марії Магдалини був закритий. У 1942 році, коли Київська область була окупована німцями, церкву знову відкрили для вірян. Відтоді двері храму для прихожан вже не закривалися.
Реставраційні роботи в будівлі церкви були проведені в 1988 році. Стіни храму наново розписали майстри з Почаєва. В цей же час поряд з культовою спорудою була побудована каплиця над колодязем. У 2001 році почалося зведення жіночого монастиря, який сьогодні є діючий
Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Марії Магдалини м-ка Біла Церква (приписне с. Піщана) Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування,Історичний
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Місцевого значення
Номер рішення:
№ 67 від 24.04.1990
Дата створення:
14.01.2020
Форма власності:
Комунальна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1843 р.
Власник:
територіальна громада міста Біла Церква
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
вулиця Привокзальна, 16 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1913 р.
Власник:
-
Історичні дані про об'єкт:
відсутні
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Місцевого значення
Номер рішення:
№ 67 від 24.04.1990
Дата створення:
14.01.2020
Форма власності:
Комунальна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1913 р.
Власник:
-
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
вулиця Гагаріна,10
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХУІІІ ст. (1702 рік)
Власник:
держава
Історичні дані про об'єкт:
Гетьман Мазепа уподобав Білу Церкву в розквіті своєї могутності. За народними переказами, він зібрав в тутешньому замку всі свої скарби після доносу Петру про "зраду" фастівського полковника Семена Палія. Розраховуючись закріпитися в Білій Церкві надовго, гетьман заклав тут церкву. Про це свідчить напис, висічений на металевій платівці, знайденій в 1842 році у фундаменті північної стіни. Ця платівка і святі мощі, про які згадується в написі, зберігались в хрестоподібному заглибленні великого вапняка, закладеного в фундамент при заснуванні храму.
Місце для церкви було обрано не випадково. Один з її дослідників викладач Київського університету Бутник-Сіверський писав, що в 1838 р. неподалік від Микільської церкви Олександра Браницька будує Преображенську церкву, дзвіниця якої була споруджена серед руїн вівтарної частини якогось стародавнього храму.
План храму не має аналога серед пам'яток української архітектури XVII—XVIII століть, його розміри нагадують розміри таких стародавніх храмів, як Ірининська церква в Києві (1037 р.)або Успенський собор Єлецького монастиря.
На початку XVII ст. споруджується дерев'яна велика церква святого Миколи, яка була на той час головним храмом міста. Перед нею знаходилась торгова площа. В церкві в 1622 р. був Єрусалимський патріарх Феофан, в 1639 р.— Ян Казімір, а в 1651 р-Богдан Хмельницький. Рештки її було знайдено в 1839 р. при перестиланні підлоги сучасної Микільської церкви.
Сучасна Микільська церква закладена в 1706 р. на місці її попередниці. За планом — це великий трипрестольний храм, який не був повністю втілений у камінь, бо такі подіїкяк втеча з України Мазепи, Прутський мир (1711 р.),передача Білої Церкви Польщі перешкодили завершенню будівництва.
Поляки, переслідуючи православ'я, насаджували католицизм, а тому висвячено було лише південну частину храму як маленьку прихідську церкву. До 1783 р. побіля неї знаходився цвинтар.
В 1799 р. церковна будівля постраждала від пожежі. Після освячення Преображенського собору в 1839 р. Микільська церква припинила своє існування. Північна частина її була розібрана, а південна (нинішня Микільська церква) полягла в руїнах. І лише в 1852 р. настоятелю Преображенського собору Петру Гавриловичу Лебединцеву (1819—1896 рр.) — автору багатьох праць з історії та археології Києва й Білої Церкви, редактору «Киевских єпархіальних ведомостей» (в майбутньому кафедральному протоієрею, який, до речі, 6 травня 1861 р. відправляв панахиду по тілу Т. Г. Шевченка в Київській церкві Різдва Христового на Подолі)—вдалось відновити південну частину і зберегти її для нащадків.
Разом з Преображенським собором Микільська церква була окрасою однієї з головних площ міста у XIX ст.— Соборної. У цей час вона набуває сучасного вигляду, оздоблюється монументальним живописом, авторство якого не встановлене.
Однією з реліквій церкви був шматочок «животворного древа» з Хреста Господнього,, вправленого у золотий хрестик. За легендою це був подарунок Браницького князю Потьомкіну-Таврійському на честь взяття ним Очакова. В церкві зберігалися також рідкісні стародруки — «Євангеліє» в золотій оправі (1634—1636 рр., Львів), «Євангеліє» (1657 р., Московська друкарня).
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування,Історичний
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Національного значення
Номер рішення:
№ 970 від 24.08.1963
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Державна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХУІІІ ст. (1702 рік)
Власник:
держава
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
Площа Соборна, 4 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1812-1816 рр.
Власник:
територіальна громада міста Біла Церква
Історичні дані про об'єкт:
Закладений 1812 року, будівництво закінчене 1816 року. Стоїть на Замковій горі, пам'ятці археології. Будівля цегляна, хрещата в плані, з напівкруглою апсидою, однокупольна з двома башточками-дзвіницями, в одній з яких — західній — розміщений годинник-куранти. Свого часу був такий і в другій. Урочистий головний фасад, який замикає вулицю Ярослава Мудрого, акцентований портиком з чотирьох колон коринфського ордера. Підхід до нього — сходи з граніту, реставровані в 1980-х роках. Уміли будівничі минулого вибирати місце для культових споруд. Поставили костел на високій горі, органічно вписавши в мальовничий навколишній пейзаж. Вдалішого місця в Білій Церкві нема. Пізнішими забудовами з деяких точок види на костел закриті, що завдало шкоди цьому дивовижному пам'ятникові архітектури. А раніше своєю пишнотою костел домінував на місцевості. Велику цінність становлять інтер'єри споруди, представлені витонченими ліпними прикрасами.
Є поки що непідтверджена версія, що автором цієї пам'ятки класицизму був італійський архітектор Доменіко Ботані, який певний час перебував як архітектор при Браницьких.
Ще тридцять років тому панувала думка, що костел поставлений на місці старовинної «білої церкви», яка й дала назву місту в новіші часи. Але розкопками 1978 року її рештки виявлені в західній частині Замкової гори, поруч з нинішнім музеєм. На щастя, ці рештки (фундаменти) лежать обіч автодороги, якою варварськи розкраяли Замкову гору 1960 року, що й врятувало їх від остаточного знищення. Тепер маємо креслення і загальний обрис давньої споруди, в межах якої знайдені й кілька стародавніх захоронень. Найімовірніше це були могили служителів культу першого періоду існування міста.
Цікаві фасади костелу. Деталі їх не вступають в боротьбу з об'ємом: вони сприймаються тільки з близької відстані. Тільки при підході до будівлі постає чарівність їх вирішення і виконання. Архітектура фасаду вирізняється ошатністю і пластичністю, вражає уяву мальовничістю композиції і багатством пластичних прийомів.
Багато років пішло на будівництво храму, не менш на реконструкцію. В 1961 році вигляд його був жалюгідний. Покрівля на бані збереглася лише місцями, вікна вибиті, атмосферні осади безперешкодно попадали в приміщення. Приміщення практично не використовувалося. Вражає, що при такому ставленні під склепінням добре збереглася ліпка, зроблена, кажуть, італійськими майстрами.
Створена на той час у місті проектна майстерня розробила проект пристосування костелу під картинну галерею. Це була одна із перших, найсерйозніших і найскладніших її робіт.
Внутрішній об'єм будівлі пропонувалося для збільшення площі експозиції поділити на два поверхи, що вимагало міжповерхового перекриття. Однак частково роботи за цим проектом виконані. Помічають навіть не всі спеціалісти, а об'єм приміщення збільшився, та й замість латинського хреста в плані з'явився майже прямокутник. Позитивним у цьому ремонті було те, що покрили баню.
І лише 1972 року відновилися проектні і вже реставраційні роботи. Тепер це робилося кваліфіковано спеціалізованими організаціями. Передбачалися великі роботи від реставрації штукатурки фасадів і їх ліпних деталей до відновлення живопису.
977-78 роках закінчена реставрація ліпних виробів і живопису.
В середині 70-х років виникла більш логічна ідея: використати костел як зал органної музики, а картинну галерею розмістити в Преображенському соборі.
В період січень-лютий 1990 року чеськими майстрами в костьолі було встановлено орган фірми «Рігер-Клосс» (нім. Rieger-Kloss), а 7 березня 1990 року відбувся перший концерт органної музики.
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Національного значення
Номер рішення:
№ 442 від 06.09.1979
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Комунальна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1812-1816 рр.
Власник:
територіальна громада міста Біла Церква
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
площа Соборна 8/1 м. Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1890 р.
Власник:
Міністерство освіти і науки України
Історичні дані про об'єкт:
-
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Місцевого значення
Номер рішення:
№ 67 від 24.04.1990
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Державна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
1890 р.
Власник:
Міністерство освіти і науки України
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний
Адреса об'єкту:
бульвар Олександрійський, 7 міста Біла Церква
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХУІІІ ст. (1796 р.)
Власник:
територіальна громада міста Біла Церква
Історичні дані про об'єкт:
Будівля виконана в стилі строгого класицизму. Її двоповерховий об'єм відрізняється підкресленою пластичністю, геометричною визначеністю мас. Стіни прорізані прямокутними вікнами, поверхи розділені профільованою тягою. Перекриття плоскі. Вхідна частина парадно виділяється чотирьохколонним іонічним портиком, що додає будівлі певної урочистості.
Пам'ятна дошка Гаркуші М. А. на корпусі будівлі
Споруда чотирикутна в плані, дерев'яна, тинькована, двоповерхова з боку фасаду і триповерхова з тильної сторони. Вона має великий кам'яний підвал, який використовувався для зберігання вина та продуктів. Інтер'єр прикрашений ліпними карнизами. Первісне анфіладне розташування приміщень не збереглося; нинішнє внутрішнє планування — коридорне.
Вид об'єкта культурної спадщини:
Архітектури та містобудування
Тип об'єкта культурної спадщини:
Споруда (витвір)
Категорія об'єкта культурної спадщини:
Національного значення
Номер рішення:
№ 970 від 24.08.1963
Дата створення:
13.01.2020
Форма власності:
Комунальна
Період створення об'єкта культурної спадщини:
ХУІІІ ст. (1796 р.)
Власник:
територіальна громада міста Біла Церква
Загальна оцінка технічного стану об'єкта:
Задовільний