Детальна інформація про об'єкт
Відомості Перейти на картку
| Назва об`єкта | Склади Браницьких |
|---|---|
| Вид об'єкта культурної спадщини | Архітектури та містобудування |
| Тип об'єкта культурної спадщини | Споруда (витвір) |
| Категорія об'єкта культурної спадщини | Національного значення |
| Номер рішення | № 970 від 24.08.1963 |
| Період створення об'єкта культурної спадщини | ХУІІІ ст. (1788 рік) |
| Опис місцезнаходження об'єкта | бульвар Олександрійський, 62 |
| Площа, кв.м | |
| Опис меж | Прямокутна в плані споруда, понад 100 м у довжину, заввишки в два поверхи, покрита вальмовим дахом. Внутрішній простір розділений у подовжньому напрямі спареними опорами на три відсіки. На торцях влаштовано входи в будівлю, відмічені двоколонним портиком тосканського ордера. Посередині подовжньої сторони — в'їзд, підкреслений чотирьохколонним портиком того ж ордера. Рідко розставлені вікна прорізають гладкі стіни. По поздовжній осі будівлі в інтер'єрі розміщувались два ряди дерев'яних колон із консолями, що тримали плоскі перекриття |
| Охоронний № пам’ятки | 40 |
| Ступінь охоронності | Незадовільний |
| Загальна оцінка технічного стану об'єкта | Незадовільний |
| Наявність інженерних мереж та інженерного обладнання | Ні |
| Форма власності | Державна |
| Власник | Національна академія аграрних наук України |
| Користувач | Білоцерківська дослідно-селекційна станція Української Академії аграрних наук |
| Історичні дані про об'єкт | Склади були збудовані на замовлення Францішека Браницького в 1788 році. У той час вони називались «Владельческим экономическим магазином» чи «хлібним складом», в якому зберігався резервний запас зерна на випадок неврожаю. У магазин засипалось селянське і поміщицьке збіжжя. Після скасування кріпосництва син Францішека Браницького Владислав вирішив продати магазин під казарми VI саперного батальйону, який прославився в ході оборони Севастополя під час Кримської війни і був розквартирований у Білій Церкві. Військові інженери склали проект під назвою «Приспособление магазина под помещение двух сапёрных рот с прикомандированием к ним учеников батальона школы 60 человек от двух других рот, — всего 300 человек». Проект пройшов усі інстанції і 16 квітня 1869 року був затверджений російським військовим інженером генералом Тотлебеном. Згідно з проектом склади повністю перебудовувались, не враховуючи архітектурних цінностей. З невідомих причин проект не був реалізований, завдяки чому будівля збереглась до наших днів майже в незмінному вигляді. Лише в 1927 році з метою пристосування її під елеваторне господарство дослідно-селекційної станції вона була дещо реконструйована. Нині пам'ятка закрита з боку магістралі житловими будинками, що ускладнює її огляд. |